• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Файловий архів

5 клас

Обставина. Виконання тренувальних вправ

* Записати речення, визначити в них головні та другорядні члени речення. Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть…Згасає день і незабаром згасне… Світ вечірнього сонця заглянув у причілкове вікно . Обридла дневі суєта людськая. Спустився він спочити в темноті… У бороду стиха всміхається дід. Навшпиньки виглядають жоржини через тин…Я хочу жити просто, без прикрас… Вітри од краю до краю, од рана до рана дмуть. Словник. Причілок - бокова стіна будинку. * У кожному з речень підкреслити члени речення. До кожної обставини поставити питання. Добру кожен з нас щиросердно служитиме. (Д.Білоус.) На вустах розквітає слово і любистково, і барвінково. (П.Осадчук.) Хворих відвідуйте щедро, щиро гостей вітайте! (Володимир Мономах.) За вечірнім пругом сонечко сідає. Вже й туман спливає в голубу росу. (Л.Забашта.) Місяць над лісом всміхнувсь золотою щокою. (Є.Гуцало.) Ще вчора мляво хлюпало із хмар. (П.Тичина.) У розкрите вікно сад вечірній шумить. І тихий вечір на прощання махнув багряним рукавом. (В.Сосюра.) На тихі води, на ясні зорі, в гаї зелені, в краї веселі пливемо всі ми, як хвилі в морі, на Україну із чужини! (С.Черкасенко.) *Переписати речення, на мiсцi крапок уставляючи пропущенi літери. Пiдкреслити обставини. Липа усмiхнено дихає, липа н..ктаром плаче. (В.Вербич.) Не раз хотiлося менi намалювати по-новому в..чiрнi трепетнi вогнi... (М.Рильський.) Солов’ї з обох бокiв ставу на вербах в..свистували... (П.Кулiш.) *Записати народнi прислiв’я, вставляючи пропущенi обставини. Говорить, як жаба скаче, то ..., то ... . Мамина любов i ...виймає.Не шукай вiтра ..., а журавля ... .Сиротi й бородатому ... . Скупий ... платить, а лiнивий ... ходить. Твердого горiха ... не розкусиш. Уперед добре подумай, а ... вiдповiдай. Народна творчість. Довідка: вгору, вниз; з моря; в полi, в небi; гiрко; двiчi, двiчi; легко; потiм. * Переписати. У реченнях підкреслити головні та другорядні члени речення. Тече вода з-під явора, яром на долину. А журавлі летять собі додому ключами. (Т. Шевченко). На хаті спросоння клацнув дзьобом лелека. (М. Стельмах). Осика раз у раз зітхає. Осика сонно шелестить… (П.Тичина.) Щодня в подвір’я наше заліта упертий дятел. (М.Рильський.) Погляд твій палає від погорди. (Леся Українка). Береза спалахне свічею у потемнілому гаю. І місяць золоту кирею на неї зодягне свою. (Є. Гуцало.)

2.Розбір речення за членами речення Легенда - казковий чи фантастичний переказ про відому подію чи улюблю-ний народом персонаж. Легенда (є) переказ Переказ (який?)казковий,фантастичний Переказ (про що?)про подію Подію (яку?)відому Подію (про що?)персонаж Персонаж (який?)улюблений Улюблений (ким?)народом 3.Синтаксичний розбір речення У пам′яті народу збереглись також багато міфів. Міф - вигадана розповідь, яка передає уявлення наших предків про всесвіт, природу, богів Картка 1 1.Визначити головні члени речення. Я хочу завжди пишатися своєю країною. 2.Позначити лише словосполучення. Визначити головне і залежне слово. Купатися в озері Співати й танцювати Я люблю Весела дівчинка

Картка 2 1.Визначити головні члени речення. Я буду вмілим майстром. 2.Позначити лише словосполучення. Визначити головне і залежне слово. Добре зрозуміла Гарна насмішка Зібратися разом Над берегом

Домашнє завдання

Параграф 13 вправа 107

ВІДПОВІДЬ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ЗА ДАНИМ ПЛАНОМ АБО ТАБЛИЦЕЮ) В НАУКОВОМУ СТИЛІ. ВІДГУК ПРО ВИСЛОВЛЮВАННЯ ТОВАРИША Проведення бесіди за питаннями 1. Коли вам найчастіше доводиться будувати розгорнуті усні висловлювання — у школі чи вдома? (На уроках майже з усіх предметів.) 2. Які труднощі при цьому у вас виникають? Яких помилок припускаєтесь? (Неповний переказ навчального матеріалу, непослідовний виклад, неправильний добір слів, помилки в побудові речень та ін.) 3. Як, на вашу думку, можна уникнути цих помилок? (Потрібно добре знати, про що необхідно говорити, заздалегідь продумати зміст висловлювання і послідовно викладати матеріал.) III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку IV. Виконання практичних завдань творчого характеру на побудову повідомлення на лінгвістичну тему Творче спостереження з елементами аналізу ► Прочитати висловлювання. Довести, за якими ознаками текст можна віднести до наукового стилю. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЯК ОДИНИЦЯ СИНТАКСИСУ Будь-яке висловлювання складається зі слів. Для того щоб висловити якийсь зміст, слова повинні пов'язуватися одне з одним. Найпростішим виявом такого зв'язку є словосполучення. Словосполучення складається з двох повнозначних слів. Одне з них є головним, друге — залежним від нього. Змістову залежність можна виявити за допомогою питання, поставленого від головного слова: читати (що?) книгу, відповідати (на що?) на запитання, розповідь (яка?) цікава. Граматичний зв'язок головного і залежного слів здійснюється за допомогою закінчення (відвідування музею) або закінчення і прийменника (змагання з туризму), змістовий — тільки за питанням (розповідати як? цікаво). Словосполучення, як і слова, служать для називання предметів, ознак, дій і є матеріалом для побудови речень. Словосполучення виражають назву більш точно, ніж слова. Наприклад: писати і грамотно писати, мова і рідна мова, подорож і подорож: до Криму (3 підручника). Виділити основні положення тексту. Знайти визначення і приклади. Скласти план повідомлення. Доповнити повідомлення розповіддю про словосполучення поширені і непоширені, які сполучення слів не є словосполученням. Ознайомлення з пам'яткою «Як готувати розгорнуту відповідь на уроках української мови та інших предметів» 1. Вдумайтеся в тему майбутньої відповіді. 2. Повторіть необхідні теоретичні відомості, потрібні для розкриття теми. 3. Доберіть власні приклади і пояснення до кожного пункту плану чи таблиці. 4. Згрупуйте інформацію відповідно до запропонованого плану, установіть послідовність у викладі думок. 5. Не забудьте зробити висновок з усього сказаного. 6. Для переходу від однієї думки до іншої використовуйте типові для наукового стилю слова і словосполучення: по-перше, по-друге, окрім того, отже, таким чином, наприклад, як бачимо, винятком може бути та ін. 7. Дотримуйтеся не дуже швидкого темпу вимови, робіть паузи, логічний наголос на важливих моментах вашої відповіді. Складання розгорнутої відповіді за даним планом і таблицею ► Проаналізувати пункти плану до теми «Вставні слова в українській і мові». Дати розгорнуті відповіді на кожен пункт плану з наведенням власних прикладів товаришу по парті. Скориставшись пам'яткою, підготувати повідомлення на запропоновану тему. План 1) Що називається вставними словами? 2) Групи вставних слів залежно від того, що вони виражають. 3) Чи виступають членами речення вставні слова? 4) Розділові знаки в реченнях із вставними словами. 5) Роль вставних слів у реченні. ► Уявити ситуацію: вам потрібно продемонструвати рівень своїх знань з теми «Речення, його граматична основа» перед учнями вашого класу. На основі таблиці підготувати розгорнуту відповідь, наводячи власні приклади на підтвердження основних теоретичних положень.3. Сформулювати відповідь на тему «Розділові знаки в кінці речення». Який тип мовлення ви оберете? Свою думку обгрунтувати. Під час підготовки повідомлення скористатись планом. План 1. Види розділових знаків кінця речення. 2. Крапка — основний розділовий знак кінця речення. 3. Уживання знака питання в кінці питальних речень. 4. Знак оклику в окличних реченнях. 5. Роль розділових знаків у нашому мовленні. ► Виписати слова-терміни, ужиті в повідомленні. V. Аналіз підготовлених відповідей п'ятикласників. Робот, над складанням відгуку на висловлювання товариша Ознайомлення з пам'яткою «Як давати відгук на висловлювання товариша 1. Щоб дати змістовний відгук, уважно слухайте відповідь товариша. 2. Відповідь товариша зіставляйте з тим, що могли б ви сказати з цього питання. 3. Оцінюйте почуте не лише за змістом, але й за якістю його вираження 4. У відгуку обов'язково потрібно звернути увагу на те: • чи повністю розкрито тему; • чи потребує відповідь товариша доповнень, уточнень, підтвердження прикладами; • чи не було порушень у послідовності викладу; • чи вдалий початок і кінець відповіді; • чи було припущено фактичних і граматичних помилок (якщо так, то яких); • чи достатньо виразним було усне мовлення товариша; • якої загальної оцінки заслуговує відповідь. Варіант 1. Скласти відгук на висловлювання товариша з теми «Речення, його граматична основа». Варіант 2. Скласти відгук на висловлювання товариша з теми «Розділові знаки в кінці речення». Запам'ятай! 1. Відповідь на уроці має відповідати запитанню. 2. Матеріал потрібно викладати чітко, повно й послідовно. Теоретичні положення необхідно підтверджувати самостійно дібраними прикладами. Домашнє завдання 1. Підготувати усну відповідь на питання «Яку роль виконують звертання в нашому мовленні?» Скласти письмове повідомлення на лінгвістичну тему «Розділові знаки при однорідних членах речення». Скласти план власного висловлювання.

6 клас

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ТРЕТЬОЇ ВІДМІНИ

* Вибiрковий диктант. Виписати іменники третьoї відміни.

Де мир і лад, там в хаті благодать. Хтo любить піч, саме тому ворог Січ. Природа, час йтерпеливість — найкращi лікарі. Мiль споживає одежу, а печаль — серце.

Народна твoрчість.

Відмінювання iменників третьої вiдміни

Однина

Відпoвідь

відпoвіді

вiдповідi

відповiдь

відповiддю

(в) відповiді

Відпoвіде

Суміш

сумiші

сумішi

суміш

сумiшшю

(в) сумішi

Мати (матір)

матері

матерi

матір

матір'ю

(на) матерi

Мати

Множина

Відпoвіді

вiдповідей

вiдповідям

вiдповідi

відповiдями

(в) відпoвідях

Відповіді

Суміші

сумiшей

сумішам

сумішi

сумішами

(в) сумішах

Матері

матерiв

матерям

матерів

матерями

(на) матерях

матері

Провідмiняти іменники сіль, радiсть, любов.

Записати іменники, пoставити їхнє в формі oрудного вiдмінка однини. Вiдмінковi закінчення звірити із таблицею.

Тiнь, ніч, подoрож, радiсть, повість, гoрдість, любов, крoв, верф, Об, матір, кінoвар.

Вправи на закріплення.

Любов з ненавистю дружби не володіє. (П. Могила.) Чиста совiсть являється правдивою й єдиною радiстю. (Ф. Прокопoвич.) Будь-яка держава складається й стверджується непорушнoю цілістю кoрдонів. (П. Орлик.)

*Переписати, ставлячи на мiсці крапок прoпущені букви чи апостроф.

Будь-яка гілка пажовт..ю укрита, вiдгорить, аби знов за рiк горіти. (П. Дoрошко.) Ззирається мoвчки з матір..ю матір. (П. Кулiш.) Війна струшує у пітьму людське існування, oбжирається кров..ю… (Григорiй Тютюнник.) Лише згадка стежиною стелеться й ляга на осонні тін..ю. (У.Вільний.) І я зливаюсь вечорами з дал..ю зір, печал..ю трав. (Т. Масенко.) Пiд вуал..ю метелиці ранoк, котра обличчя таємне і близьке. (М. Доленгo.) Волохатi нічні сутiнки переливались оксамитовoю син..ю (Є.Гуцало.)Довершенiст..ю літо тiшить нас. (Г. Турелик.) Пахне грудочка квітнева свiжіст..ю ріллi. (У. Кoчевський.) Знялась над далеч..ю пилюга, повисла обрiю на віях.(А. Волoщак.)

* Прочитати. Указати іменники третьoї відміни, визначити вiдмінок будь-якого.

О молодoсте, радосте, одвагo! (М. Рильський.) Спинися, о мите! І час мій спини! (Д. Кремiнь.) Мова наша рідна — пiсня солов'я. Мoво українська, гордoсте моя… (О. Ющенко.) Мoя любове,я перед тобoю… (Л. Костенко.) Зoлота безнадійна oсене, не боли мені, не бoли. (Я. Лесів.) Ноче мoя, розплету тобi коси я, ноче мoя, заплету тобі зoрі я. (Є.Гуцалo.)

* Подані iменники поставити в фoрмі кличнoго відмiнка. Два із них увести до самостійноскладених речень.

Ніжність, свіжість, пристрасть, Січ.

Домашнє завдання.

Параграф 16, вправа 163.

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ ЛИШЕ В МНOЖИНІ

* Вибiрковий диктант. Виписати іменники, щo вживаються лише в формі множини(в пoчатковiй формі).

А по майданах воля у кайданах зичнo гукає: «Борись!» (П. Мирний.) А більше, Бoже, нічогo меніне необхідно, лише зміряй людям бiльше на точних терезах неба. (O. Галета.) Шукає Муза чарівнoго зела хіба ж не у хащах душ, не у надрах серць? (М. Дoленго.) А де ті жoрна, де ті, мамо, жoрна? З-під них колись мука стiкала біло… (P. Юзва.) Замети скляться, гoтові сани, дoрога прагне подoрожан. (М. Рильський.) Тримається, котра пiсок на вилах. (Народна творчшсть)

* Рoбота із таблицею.

Вiдмінювання іменникiв, що вживаються лише в фoрмі множини

Н. люди

Р. людей

Д. людям

З. людей

О. людьми

М. (на) людях

Н. ворота

Р. вoріт

Д. ворoтам, воротям

З. ворoта

О. воротами, вoрітьми

М. (на)ворoтах, воротях

Н. грoші

Р. грошей

Д. грoшам

З. гроші

О. грiшми, грошима

М. (в) грошах

* Переписати речення, пoдані у дужках іменники ставлячи у пoтрібнiй формі. Визначити вiдмінки даних іменникiв, закінчення виділити.

І. Щоб ми були, а (грoші) будуть. Від (грoші) все лихе на свiті. Не знає (грошi) ціни. (Грошi) май,а про чорний день дбай. Закoну (гроші) не зламаєш. Рoзкидаєшся (гроші), ніби їхнє із води брав, забув, що із людського поту. Щастя не у (гроші), а у їхнє кількостi.

Народна творчiсть.

ІІ. На склі стареньких (окуляри) застигла радiсна сльоза. (M. Руденко.) Мене із моїми (oкуляри)не пустять у космoс лікарі! (Г. Плoткін.) Базіка радий (теревенi), шкідливим в житті буденнім.(C. Брант.) Гoріховoго листя запах ворушиться на вoгких лапах, випростується з-пiд (граблі) й тихо лащиться без слів. (I. Драч.) На слoвах, котра на (цимбали), а на ділі, яким чиномна балалайці. Тесля завжди без (ворoта), а швець без чобіт. Пoганий танцюрист та у (штани) запутається. Мiняйло без (штани) ходить. Куди кoваль із (кліщі), туди і рак із клешнею. В ньoгощелепи міцнiші від (oбценьки). Не хочеш робити із (люди), то робитимеш (груди). Гoдина горя довша, яким чином рік (радощi). (Нар.творч.)

* Робoта із підручником. Опрацювання теoретичногo матеріалу (с. 90)

Домашнє завдання.

Параграф 18., вправа 176, ІІ.

Незмінювані іменники

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п.19, с.91)

* Пояснювальний диктант. Незмінювані іменники підкреслити.

А десь на Гаїті кокосові пальми знесло, як пір’їни… Вирує цунамі, і очі смутніють у нашої мами. (А.Камінчук.) Біжать тополі легко, як пір’їнки. …Йду вулицею Лесі Українки в далекому і ріднім Кутаїсі. (В.Вихрущ.) Ми Києву передали привіт від сонячного нашого Тбілісі… (Г.Леонідзе.) Ми відпливаєм від Баку, лишаєм пристань гомінку. (В.Мордань.) В кафе зустрів я ненароком оцього, бачте, в галіфе… (М.Шостак.) Поставили АЕС в верхів’ї трьох річок. Ударив чорний дзвін. І досить балачок. Як тій дитині зватися Богданком, коли епоха зветься НТР? (Л.Костенко.)

* Записати слова, які відповідають поданим лексичним значенням. Два-три слова увести до самостійно складених речень так, щоб вони відповідали на питання непрямих відмінків. Чи будуть змінюватися такі слова?

1. Почесна назва видатних діячів у різних галузях мистецтва. 2. Лялька, що надівається на руку. 3. Широке жіноче пальто, здебільшого хутряне. 4. Старовинний іспанський народний танець. 5. Стиль виконання, що є основою італійської вокальної школи. 6. Оздоба з мережива або з тонкої тканини на сорочці, блузі, сукні 7.Невеликий спортивний човен.

Для довідок. 1. Маестро. 2. Бібабо. 3.Манто. 4.Болеро. 5. Бельканто. 6. Жабо. 7. Каное.

*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (рід незмінюваних іменників, с. 92).

* Переписати речення, подані в дужках прикметники поставивши в потрібній формі.

Дивлюся вниз – лежить Баку широкозор(-ий,-а,-е). (М.Рильський.) Так прийшов на щаслив(-ий,-у,-е) Таїті нещасливий художник Гоген. (Є.Плужник.) Я йду, і одуд стежкою іде, моїх полів маленьк(-ий,-а,-е) чичероне. (Л.Костенко.)

* Утворити словосполучення, дібравши до поданих іменників прикметники (подаємо їх у дужках).Значення іншомовних слів з’ясувати за допомогою словника. З двома-трьома скласти речення так, щоб ці іменники відповідали на питання непрямих відмінків.

(Швидке) болеро; (молодий) кюре; (популярне) ватерполо; (свіжа) Боржомі; (австралійський) ему; (піщана) Гобі; (сонячний) Капрі; (гостинне) Палермо; (зелене) Сухумі; (матові або матове) жалюзі; (елегантна) мадам; (шановний) мосьє; (удосконалене) морзе; (гарячий) сироко; (барвисте) конфеті; (смачна) івасі; (затишне) кабаре; (безкрилий) ківі.

Перевірка рівня засвоєння знань і вмінь.

* Проведення тестування.

1.Іменник означає:

А дію предмета;

Б ознаку предмета;

В предмет.

Навести приклад іменника (записати).

2.З великої літери пишуться:

А іменники – загальні назви;

Б іменники – власні назви;

В іменники – назви істот.

Навести приклад іменника, що пишуться з великої літери та в лапках (напр.: вірш «Заповіт», пароплав «Україна», журнал «Київ», цукерка «Червоний мак»).

3. Іменники спільного роду називають:

А малят безвідносно до їхньої статі (немовля, білченя);

Б осіб як чоловічої, так і жіночої статі (сирота, плакса);

В іменники чоловічого роду, якщо в реченні вони позначають осіб жіночої статі (професор, педагог).

Скласти (пригадати) та записати речення з іменником спільного роду (напр.: Холодно над морем, хмари небо вкрили, бідоласігоре, бо стомились крила (Б.Дегтярьов.); Дуже важко в сірій масі не згубиться сіромасі (М.Лукаш.); Не стримати язик базік (Індійська приказка).

4. Іменники, що вживаються тільки у формі множини, це -

А кияни, школярі, друзі, земляки;

Б Карпати, ворота, ножиці, окуляри;

В солі, води, сталі.

Навести приклад іменника, що вживається тільки у фломі однини (напр.: боротьба, любов, молоко, золото, Львів).

5. У формі кличного відмінка іменник ужито в реченні:

А Зоре моя вечірняя, зійди над горою!.. (Т.Шевченко.);

Б На траві, зоря, хустину не забудь! (В.Сосюра.);

В Нічка розсипала зорі злотистії (С.Черкасенко.).

Скласти (пригадати) й записати речення зі звертанням, вираженим іменником у формі кличного відмінка (напр.:Все приймаю, земле, щиро дякую за степи, за ранки голубі. (М.Самійленко); Ти, моя країно, рідна Україно, я – твоя дитина, крапелька твоя! (Р.Гнатюк.); Панно мріє! Трохи посуньтесь! (М.Доленго.)

6.Незмінними є такі іменники:

А Київ, Харків, Одеса, Рівне;

Б листоноша, суддя, стаття;

В метро, кашне, таксі.

Скласти (пригадати) й записати речення, у якому незмінний іменник уживався б у непрямому відмінку (напр.:Умом всього не осягнути. Ти йди! І плюй на всі табу! (М.Самійленко.); В кафезустрів я ненароком оцього, бачте, в галіфе.(М.Шостак.); Спинити хочу я маестро і скрипку на свій лад навести. (В.Герман).

Домашнє завдання. П. 19, вправа 180 (5 - 6 речень)

9 клас

Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому.

1 індивідуальна робота з картками ( на вибір учня )

Картка №1 Виписати складні речення, підкреслити граматичні основи. Сучасне людство, як і ми, українці, потерпає через відсутність сенсу життя. Людина здатна подолати будь-які труднощі, якщо вірить, що її дії мають зміст. Мас-медіа нині демонструють нам такі сенси життя: отримати побільше чуттєвих насолод, побільше матеріальних статків, грошей; мати високий соціальний статус, владу. Думка, що, маючи це, станемо щасливими, є ілюзією. А рухатися треба тільки за щастям. Цікавою і повчальною є така статистика: за останні 30-40 років у США матеріальний рівень життя зріс удвічі, проте задоволеність життям, навпаки, різко зменшилася. Підтвердженням цього є зростання депресивних і невротичних станів, суїцидів серед їхнього населення. Як відомо, численність американців із надмірною вагою невпинно зростає, тобто люди не знаходять інших насолод, крім харчових (Із газети).

Картка №2 Дібрати заголовок до тексту. Визначити стиль мовлення. Виписати складні речення, підкреслити граматичні основи. Синдром безцільності існування переживають багато людей. Коли закінчуються найближчі цілі, то виникає або пустота, вакуум, який треба заповнити, або настає життя, як у сні. Найперше потрібно визначити сенси свого буття, заради яких варто існувати. Відомий австрійський психолог Віктор Франкл, автор книги “Людина в пошуках сенсу”, виявив, що в нелюдських умовах фашистських концтаборів виживали ті, які знаходили в собі сенс вижити: хтось хотів побачити дружину і дітей, хтось хотів подивитися, як розрісся його виноградник. Чи вміємо ставити собі мету? Алан Уолш сказав: “Якщо ви лізете за щастям по драбині успіху, то навіть, коли ви долізете доверху, може виявитися, що драбина стояла не біля тієї стіни”(З газети).

Картка №3 Продовжити текст, використовуючи складні сполучникові та безсполучникові речення. Підкреслити в реченнях граматичні основи та засоби зв’язку. Більшість людей не знають, чого хочуть. Натомість добре розуміють – те, що вони мають – не те, що вони хочуть. Відсутність мети можна порівняти з кораблем, якого не прийме жодний порт, якщо він не знає, куди пливти. Мета – це образ бажаного майбутнього. Часто ми одночасно обираємо дві протилежні мети. Наприклад, хочемо бути стрункими і не обмежувати себе в їжі; бути успішними і обережними. Хіба це можливо? Більшість українців живе на рівні короткочасних потреб, які визначають мету. Як правило, лише матеріальних: задовольнили і “заснули”. На довготривалій дистанції нами керують переконання, які відповідають на запитання: чому? Це чому пояснює, яким є “Я”, яким є навколишній світ та інші (З газети).

2. «Атака на учня»

1. Що вивчає синтаксис? 2.Складне речення – це… 3.Чому речення називається складним? 4.Як пов’язані між собою його частини? 5.Який зв’язок інтонаційний, який – сполучниковий? 6.Сполучник – це… 7.Яка різниця між сполучниками сурядності та підрядності? 8.Для чого в мовленні використовуються складні речення? 9. Відмінність між складним і простим реченнями. 10. Складне сполучникове речення. 11. Складне безсполучникове речення. 12. Види складного сполучникового речення. 13. Сполучники сурядності. 14. Сполучники підрядності. 15. Основні ознаки складного речення.

3. Коментар учителя

Складносурядне речення (ССР) • граматично незалежні частини пов’язані за змістом, сполучниками сурядності й інтонацією: А літо йде полями і гаями, і вітер віє, і цвіте блакить (А.Малишко); • частини можуть бути двоскладними й односкладними, поширеними і непоширеними, повними і неповними, ускладненими і неускладненими

ССР – 2 або кілька ГО, сполучники сурядності, інтонація

Сурядні сполучники є засобами зв’язку: • єднальні: і(й), та(=і), і…і, ні…ні, ані, як…так і, ще й, не тільки… а й(не лише… а й), також, причому, притому; • протиставні: а, але, та(=але), однак, зате, проте; • розділові: або, чи, або…або, чи…чи, то…то, хоч…хоч, чи то…чи то, не то… не то

4. Пунктуаційний практикум. Записати речення, визначити серед них ССР, вказати засоби зв’язку і ГО. Життя складається не лише з накопичення і споживання, а й духовного осмислення сенсу буття. Дитинство – це радісне пізнання світу, а юність – соціалізація. Дорослий вік – пошук і реалізація свого покликання, також він – час набуття досвіду кожним із нас. Зрілість – повернення до самого себе і зустріч зі своїм “Я”, причому вона – перехід на вищий рівень – рівень “свідка”, однак він вже не оцінює і не осуджує. Немає проклятої грози, а є просто дощ. Немає снігу, брудного і сірого, а є просто сніг. Ми починаємо розуміти свої “світлі і темні” сторони. Знаходження сенсу життя зараз актуальне для людства. Сенс – це особистісне розуміння будь-якого явища, а сучасна криза – це криза нашого розуміння життя. Так жити стає дедалі нецікаво, прісно, але сенс знаходиться всередині нас. Його потрібно тільки відкрити, знайти, усвідомити. Ми є частинкою людства, космосу, то для чого тут з’явилися… Сенс життя відкривається нам як дивовижний райський сад, і ми можемо зробити все бажане і можливе у ньому!(З газети)

5. Робота з підручником • Вправа 85. Спишіть. Доведіть, що записані речення складні. Виділіть сполучники, які зв’язують частини складних речень.

1. Після довгої тиші раптом зірвалася велика буря, а тоді пішов дощ (Є. Чикаленко). 2. У безсніжну зиму та весною цілинний степ зеленів, як рута, а вже в червні ставав бурим, аж жовтим, наче піщана пустиня (Є. Чикаленко). 3. Старник весною випалювали, бо гострі остюки з ковили набиваються вівцям у вовну і навіть ранять тіло (Є. Чикаленко). 4. Під час лютих осінніх штормів на Чаїному знаходять собі пристановище рибалки, а з весни узбережні пасічники вивозять туди свої пасіки (О. Гончар). 5. Сині потоки лилися, і Ташань кипіла під вітром (Г. Тютюнник). 6. Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (М. Зеров). • Вправа 87. Прочитайте. Випишіть складносурядні речення.

Волонтерський рух Раніше волонтерами в деяких європейських країнах називали людей, які добровільно йшли на військову службу. З латинської це слово буквально перекладається як «доброволець». Сьогодні волонтери надають безоплатну допомогу тільки за власним бажанням усім тим, хто потребує їхньої підтримки. Одні волонтери організовують дозвілля молоді, пропагують здоровий спосіб життя, допомагають подолати негативні явища в молодіжному середовищі, а інші працюють у таборах біженців, доглядають за інвалідами, людьми похилого віку. Скрізь у світі є такі проблеми, як бідність, насильство, наркотична залежність, ВІЛ/СНІД, забруднення навколишнього середовища, і добровільні помічники використовують свій досвід, знання, уміння й особисті контакти для подолання цих бід. Волонтерський рух підтримують не лише громадські організації. Держава також надає волонтерам певну допомогу. Так, в Україні 2006 року було вперше проведено Всеукраїнський конгрес «Волонтер року», причому головна його мета — долучити до волонтерського руху якомога більше молоді. Адже сьогодні в нашій державі зароджується суспільство, яке має базуватися на принципах свободи, творчості та гу

6. «Мікрофон». Дати усно відповіді на запитання 1. Складносурядне речення – це… 2. Засоби зв’язку в ньому? 3. Назвати єднальні сполучники. 4. Які сполучники протиставні? 5. Розділові сполучники? 6. Які сполучники одиничні, які повторювані, а які парні? 7. Інтонація ССР? 8. Чому частини рівноправні?

6. Домашнє завдання 1.§ 9, впр. 90(2); 93 (на вибір).

Смислові відношення між частинами складносурядного речення.

1.«Атака на учня» 1. Сполучник – це… 2. Яка різниця між сполучниками сурядності та підрядності? 3. Для чого в мовленні використовуються складні речення? 4. Відмінність між складним і простим реченнями. 5. Складне сполучникове речення. 6. Види складного сполучникового речення. 7. Сполучники сурядності. 8. Сполучники підрядності. 9. Основні ознаки складного речення. 10. Складносурядне речення? 11. Засоби зв’язку в ньому?

2.Коментар учителя Змістові зв’язки(залежать від семантики тексту і сполучників):

*одночасність дієслова недоконаного в. *послідовність док. в. єднальні *причиново-наслідкова залежність дієсл. док. в. * перелік

– протиставлення протиставні – зіставлення

*чергування явищ *взаємовиключення розділові

Стилістична роль ССР із єднальними сполучниками відображають композиційно-стильовий прийом паралелізму, тотожності;

• з розділовими – посилення емоційного впливу; • з протиставними – антитезу.

3 Дослідження прикладів ССР, визначення смислових відношень Ластівка день починає, а соловей кінчає. Щастя біжить, а нещастя лежить. Одному сонце світить, а другому і місяць не зблисне. Учений водить, а невчений слідом бродить. У дитини заболить пучка, а в матері — серце. Мати голівку миє — пригладжує, а мачуха миє — прискубує. Красно говорить приятель, а правду каже неприятель. Журба та горе з ніг звалять, а біда землею привалить. Добрий доброго научає, а злий на зле наставляє. Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить. Я людина, і ніщо людське мені не чуже. Журавлі прилетіли і полудень принесли. Сотні тисяч слів у мові, але першими я б поставив три: народ, праця, хліб. (В. Сухомлинський.) Всяк про правду трубить, та не всяк ту правду любить. Правду кожний хвалить, та не кожний її любить. Поїхав би в гості, та люди не кличуть. Великий рід, та ніде голови прихилити.

4. Робота з підручником ( на вибір учня ) • Вправа 89 І. Прочитайте текст. Стисло перекажіть його (письмово), використовуючи якомога більше складносурядних речень з різними сполучниками та різними змістовими відношеннями між частинами складних речень.

Футбольні фанати… Сьогодні без них важко уявити футбольний матч. Завжди невгамовні, вони заповнюють найдешевші сектори стадіону і з усіх сил намагаються підтримати свою команду. Футбольний рух фанатів дуже різний, і ставлення до нього теж неоднозначне. Похід на футбольний матч, де чимало фанатів, може мати не передбачувані наслідки. Більшість футбольних уболівальників — це люди, які просто обожнюють спорт, але є й інші… Хтось вивчає історію своєї улюбленої команди, спортивну статистику, цікавиться новими методиками тренувань, а для когось головне — протистояти вболівальникам команд-суперників. Це протистояння часто виливається в агресивні дії, а від того програє власне футбол. Футбольний рух фанатів має глобальний характер. Найагресивнішими серед них вважають англійських футбольних хуліганів. Прикро, коли спортивні події супроводжуються бійками, а іноді — навіть загибеллю людей. Потерпають від такого перебігу подій і команди. Керівництво футбольних ліг іноді змушене вдаватися до дискваліфікації футбольних команд за хуліганські вчинки їхніх фанатів. Футбол — гра емоційна, і вона закономірно пов’язана з бурхливим виявом почуттів. Захоплення, радість, розчарування, обурення, відчуття щастя перемоги та невтішні сльози поразки… А звідки тоді агресія? Звідки стільки ненависті, адже здебільшого у фан-групах молоді хлопці й дівчата віком від 14 років? Чи потрібна така підтримка футболістам?

* Вправа 90. Прочитайте текст. Випишіть складносурядні речення. Поясніть, якими засобами зв’язані частини цих речень.

Із бабусиної скрині і не тільки Ярослава. Бабусю, тобі коли-небудь доводилося їхати зайцем? Дмитро. Бабуся й зараз їздить зайцем, вона ж квитка не бере. Бабуся. Але я маю пенсійне посвідчення, і воно замінює квиток. Я їду безплатно в громадському транспорті, але в міжміському, та й у маршрутці, звичайно, квиток купую. Ярослава. Та я це знаю, але мені цікаво, чому це на зайця, а не на якусь іншу тварину випала «слава» пасажира без квитка. Дмитро. Бо заєць швидко може втекти від контролера. Ярослава. Швидко бігає не тільки заєць. Бабуся. Заєць не тільки швидкий… Дмитро. Він і полохливий… Бабуся. І що ж, по-вашому, у характері й поведінці пасажирів-зайців переважає — полохливість чи моторність? А може, якась інша риса? Ярослава. Мабуть, полохливість. Той, хто не має квитка, весь час тремтить, він боїться, що прийде контролер. Дмитро. Ти ніколи не бачила, як вискакують з автобуса чи тролейбуса «зайці»? Ярослава. То «зайцями» можуть бути тільки молоді й моторні… Бабуся. У житті всякого буває. Забула, наприклад, людина гаманець, а їй їхати треба. Вона може попросити вибачення в кондуктора, і їй дозволять їхати без квитка. А в інших випадках — це порушення, за яке штрафують. До речі, ви знаєте, коли з’явився вислів їхати зайцем? Дмитро. Коли їздили на возах, тоді «зайців», мабуть, не було. Ярослава. Зате є вислів: «З чужого воза хоч посеред калюжі злазь». Бабуся. Ну це вже інший сюжет. Зайцями колись у Франції називали особливих пасажирів і товари; їх перевозили кучери в поштово-пасажирських каретах таємно від своїх хазяїв. Дмитро. Це як контрабанду. Ярослава. Ото вже тремтіли й пасажир, і кучер! Бабуся. Бачите, змінюються часи, країни, засоби пересування, а «зайці», на жаль, не переводяться.

• Вправа 91. Спишіть. Укажіть, які змістові відношення існують між частинами кожного зі складносурядних речень.

1. Дорога ніби летить, і це ніби летить самий час (О. Гончар). 2. На сірій скелі мак цвіте, і вітер злий його гойдає, і пил на цвіт його мете, і лист без жалю обриває (Олександр Олесь). 3. Уже останній коник степовий затих, і вітер ліг на луках спати (Олександр Олесь). 4. Ніч колихала так ласкаво, — проте не спалося ніяк (М. Рильський). 5. Без гучних прожив він декларацій, а в душі поезія цвіла (М. Рильський). 6. П’янкий соковитий дух ішов від живої розпареної землі; а високо над вигоном уже перелітали на північ ключами птиці, дзвінкоголосі, чуйні, весняні (О. Гончар). 7. Літа ніколи не повертаються до людини, а людина завжди повертається до своїх літ (М. Стельмах). 8. На столі лежать зошитки малі, і роботи час проганяє втому (А. Малишко). 9. То іволга у пісні їх [шпаків] дзвенить, то хлопчик, друзів кличучи, свистить, то колесо немазане скрипить (М. Рильський).

5. Синтаксичний розбір ССР: • колективна робота 1. Ось і осінь вже, і одяг свій згубив похмурий ліс. Розпов., неокл., складне, сполучн., ССР, єднальн. сполучн., послідовність дій. І част. – односкл., називн., непошир., неускл. ІІ част. – двоскл., пошир., неускл. [ ], і [ ].

2. Місяць світив дуже яскраво, однак його світло пробивалося крізь туман. Розпов., неокл., складне, сполучн., ССР, протиставн. сполучн., протиставлення дій. І част. – двоскл., , пошир., неускл. ІІ част. – двоскл., пошир., неускл. [ ], однак [ ].

3. Чи то дим ішов від вогнища, чи то туман піднімався над болотом. Розпов., неокл., складне, сполучн., ССР, розділ. сполучн., чергування дій. І част. – двоскл., пошир., неускл. ІІ част. – двоскл., пошир., неускл. Чи то [ ], чи то [ ].

6. Проблемне завдання – Який відтінок вносить сполучник і у речення, якщо замінити його на й, та, та й, як…так і, не тільки… а й? Земля покрита білою габою, і вітер під вікном, жебрак-скрипаль. Струмує повітря, і тиша мліє, і ніде нікого. Книжка тисне на стіл із силою власної ваги, і стіл у свою чергу тисне на книжку. Коментар учителя • і (й) – омонімічні: для ритму мовлення; логічної наголошеності слів( крім зіставлення); • та – як засіб нанизування простих речень при описі подій; при одночасності( у розмовному стилі); • та й – приєднувальна функція (художній, розмовний ст.); • як…так – підкреслює подібність або відповідність фактів; • не тільки…а й – виділяє певні частини в обох реченнях.

7. «Мікрофон». Дати відповіді на запитання 1. Складносурядне речення – це… 2.Засоби зв’язку в ньому? 3.Назвати єднальні сполучники. 4.Які сполучники протиставні? 5.Розділові сполучники? 6.Які сполучники одиничні, які повторювані, а які парні? 7.Інтонація ССР? 8.Чому частини рівноправні? 9. Смислові відношення між частинами? 10. Як сполучники впливають на зміст речень?

8. Домашнє завдання 1.§ 9, впр. 93; 94 (на вибір). 2.Скласти текс-опис місцевості із ССР, визначити смислові відношення між частинами.

Розділові знаки між частинами складносурядного речення.

1. «Атака на учня» 1. Що вивчає синтаксис? 2.Складне речення – це… 3.Чому речення називається складним? 4.Як пов’язані між собою його частини? 5.Який зв’язок інтонаційний, який – сполучниковий? 6.Сполучник – це… 7.Яка різниця між сполучниками сурядності та підрядності? 8.Для чого в мовленні використовуються складні речення? 9.Відмінність між складним і простим реченнями. 10.Складне сполучникове речення. 11.Складне безсполучникове реченн

Кiлькiсть переглядiв: 762

Коментарi